Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
причіплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
причіплюватися — ююся, юєшся і причіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., причепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. приче/пляться; док. 1) Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого небудь; закріплюватися. || Прилаштовуватися на самому краю чого небудь. 2) перен.,… … Український тлумачний словник
причіплювання — я, с. Дія за знач. причіплювати і причіплюватися … Український тлумачний словник
причіплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до причіплювати … Український тлумачний словник
причіпляти — див. причіплювати … Український тлумачний словник
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
дзірґати (сья) — причіплювати(ся), вішати(ся) до когось, на щось (не дзіргайсья по нім; дзірґнувсья на бантині) … Лемківський Словничок
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
підчіплюватися — ююся, юєшся, недок., підчепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. підче/пляться; док. 1) Причіплюватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до підчіплювати … Український тлумачний словник
